У тому, що люди йдуть по емоційну підтримку до AI, винні не вони, а ми

Дана Остапчук

Дедалі більше людей розповідають свої проблеми чат-боту замість друзів чи психолога. Зазвичай за це сварять самих людей: залежність, підміна живого спілкування, ізоляція. Усе це правда. Але, як на мене, AI лише показав проблему, яка була задовго до ChatGPT.

Люди йдуть до бота, бо ніхто не намагається їх зрозуміти. Ми поспішаємо з висновками, знецінюємо емоції, засуджуємо. Бот хоча б вислуховує до кінця і доступний о третій ночі. Якщо людині раз за разом відповідають «не драматизуй», вона знайде, де її вислухають.

Уточню: я не кажу, що бот — хороша заміна. Я кажу, що звинувачувати тих, хто до нього пішов, легше, ніж подивитися, як ми ставимося одне до одного.

Переконати мене можна, якщо показати, що люди йдуть до AI з причин, які не залежать від оточення.

Суперечка на Reddit: https://www.reddit.com/r/changemyview/comments/1wlzl7x/

Proof (1)

  • Згоден, і є ще момент. Відкритися людині — ризик: твою слабкість оцінять і можуть засудити, і ти не знаєш, як саме. Бот передбачуваний.

    Люди обирають його не тому, що він кращий, а тому, що з людьми їх уже обпікали.

    — Макс Левченко

Disproof (8)

  • Можна обговорювати проблеми суспільства, але вони не скасовують особистої відповідальності. Доросла людина сама обирає, з ким і як говорити.

    — Надія Слободян

  • Більшість людей до ботів по підтримку не ходить. Тож, можливо, справа не в «суспільстві», а в конкретних людях і їхньому оточенні.

    — Андрій Ковтун

  • А може, люди йдуть до AI, щоб уникнути чесних і часто неприємних розмов із тими, хто насмілиться не погодитися? Це технологічна версія «тварини кращі за людей»: тварина теж ніколи не сперечається.

    — Олег Руденко

Коментарі (2)

  • Шукати винного в такому великому тренді — глухий кут. «Суспільство» неможливо притягнути до відповідальності, воно складається з людей. І звинувачення нічого не дає тим, кому погано зараз.

    — Сергій Мазур

  • Багато залежить від того, де ти живеш. Там, де сусіди приходять без дзвінка, а тітка знає про тебе все, до бота підуть рідше. У великому місті, де ти нікого не знаєш, — частіше. Тож «суспільство» — це цілком конкретно про те, як ми живемо.

    — Ярина Федорів